Сторінка сестри медичної

Андрієць Тетяни Віталіївни

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ В ЗДО

НОВЕ МЕНЮ У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НІЖИНА

Відповідно до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305 відбулися зміни в організації харчування в закладах дошкільної освіти.

Чотиритижневі зимові меню підписані директорами закладів дошкільної освіти та погоджені Ніжинським міськрайонним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

З урахуванням нових норм вихід готових страв збільшено від 200 до 300 грамів в день. Полуденок замінено вечерею.

Зміни у харчуванні здобувачів дошкільної освіти

• збільшено кількість споживання: фруктів, овочів, м’яса, риби, молока та кисломолочних продуктів, м’яса риби, круп та бобових;
• обмежено кількість споживання: солі та цукру, жирів рослинного та тваринного походження;
• зменшено кількість споживання: хлібобулочних виробів та картоплі;
• виключено: ковбасні вироби, рибні, м’ясні та плодоовочеві консерви, кондитерські вироби.

Плата за харчування

Встановлена  плата для батьків в розмірі 60% від вартості харчування дитини на день, яка визначається за середнім щоквартальним показником.

Так, за ІV квартал 2021 р. батьківська плата за харчування у групах для дітей віком від трьох до шести (семи) років становила – 23,10 грн., а групах для дітей віком від одного до трьох років – 16,10 грн.

З 1 січня 2022 року обрахування вартості плати за харчування буде здійснюватися з урахуванням вікових груп: від 4 до 6 (7) років та від 1 до 4 років.

КУЛЬТУРА ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ З РАННЬОГО ВІКУ 

СМАЧНІ ТА КОРИСНІ РЕЦЕПТИ СТРАВ ВІД ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА

ВІДЕО ДЛЯ ДІТЕЙ ТА БАТЬКІВ

«Формування культури харчування»  консультації для батьків
Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал приймання їжі. Варто пояснювати дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.
Можна підвищувати обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами:
· розгадувати загадки про їжу;
· проводити бесіди-розміркування;
· вводити дошкільника в проблемні ситуації, де він має зробити самостійний харчовий вибір.
Слід формувати смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном, виражаючи віру в її потенційні можливості.
Батькам слід знати, що діти дошкільники вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому формування культури харчування залежить від правильності харчової поведінки дорослих.
Занепокоєння дорослих, підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина, впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини призводять до порушення харчової поведінки в бік установлення умовно-рефлекторних механізмів психічної потреби в їжі.
Чого найбільше бажають батьки своїм малюкам? Бути здоровими і розумними. Якщо діти не зовсім такі, шукають причини: погане здоров'я — наслідок поганої екології, поганої спадковості, поганих лікарів; важко вчитися — погані вчителі, нема здібностей, лінь тощо... А тим часом дитячі дієтологи та лікарі твердять: винуватцем поганого здоров'я та поганої успішності може бути... харчування дитини.
ХАРЧУВАННЯ

• Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.
• Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
• Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
• Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
• Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
• Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
• Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
• Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
• Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
• Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
• Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
• .Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
• Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

Особливості формування харчової поведінки дітей
Неадекватна харчова поведінка дитини призводить до виникнення неінфекційних захворювань. Щоб запобігти їх розвитку, слід формувати культуру раціонального харчування із самого дитинства. Які ж психологічні чинники впливають на вибір того чи того продукту харчування та на механізми формування харчових звичок і переваг у дітей дошкільного віку?
Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань та патологічних станів, зокрема дефіцити або надлишки мінеральних речовин та вітамінів, призводять до порушення як фізичного, так й інтелектуального розвитку дітей. Тому профілактика та корекція порушень харчової поведінки дошкільників мають важливе соціально-гігієнічне значення.
Харчування — це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес, тому організація раціонального харчування містить психологічні компоненти.
Харчова поведінка як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір, приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства, а отже, впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.
Оцінюють харчову поведінку дитини як адекватну (гармонійну) або неадекватну (девіантну) залежно від багатьох показників, зокрема від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якісних і кількісних показників, етики та естетики харчування.
Харчова поведінка залежить від таких умов, як:

• особливості культури;
• виховання;
• матеріальні можливості; біологічні особливості.

З-поміж найбільш значущих проявів неадекватної харчової поведінки дітей виокремлюють:

• надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;
• дефіцит мікрелементів у раціоні харчування;
• недостатнє вживання риби, молочних продуктів, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон.

Так, якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування великими порціями, це призводить до підвищення маси її тіла, а багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння, рак тощо,
Чинники, що впливають на культуру харчування
Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:

• харчова поведінка батьків;
• приклад авторитетних людей;
• наочне навчання та моделювання;
• реклама продуктів харчування.

Харчова поведінка батьків
Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.
Результативність виховання батьками як позитивних, так і негативних смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це й є улюбленою їжею їхнього малюка.
Рекомендації щодо психологічних аспектів організації харчування дітей
Приймання їжі — це єдиний пізнавальний процес, під час якого дитина в буквальному сенсі «куштує» навколишній світ. Вона має усвідомлено та позитивно ставитися до цього, адже приємні враження та емоції сприяють ліпшому засвоєнню продуктів харчування. Сформувати раціональну культуру харчування дитини та сприяти її ефективній організації у дошкільному навчальному закладі допоможе дотримання рекомендацій щодо формування адекватної харчової поведінки дитини, дій у разі відмови дитини від їжі, поліпшення апетиту дитини та особливостей її харчування під час вступу до дитячого садка.
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ У ДІТЕЙ
Харчування — це одна із найважливіших функцій, яка забезпечує життєдіяльність нашого організму. Процес харчування у людини поряд з біологічною функцією викопує також соціальні, психологічні функції. Їжа може бути формою спілкування, джерелом позитив­них емоцій, засобом відсторонення від власних проблем. Розрізняють декілька видів їжі за психологічним фоном, який їжа формує:

• їжа, яка дає почуття впевненості і захищеності (молоко);
• їжа, яка дає почуття фізичної сили і міці (м’ясо);
• їжа, яка підкреслює високий соціальний статус (кав’яр та червона ікра);
• їжа дорослих, яка заборонена для дітей (кава, вино).

Виникнення харчових розладів пов’язане не тільки з органічними, але й із психологічними, соціальними факторами, самі ж харчові розлади відносять до психосоматичних.
У дошкільному віці підвищений або знижений апетит дитини психологи більш за все пов’язують з дисгармонійними сімейними стосунками, неправильною поведінкою батьків, їх неправильним уявленням про здорове харчування. Часто батьки, діти яких страж­дають порушенням харчової поведінки, не можуть правильно організувати режим харчування дитини. Помилкою також може бути неправильне використання продуктів харчування, які не відповідають віку дитини, догодовування в проміжках часу між основними прийомами їжі, надмірне вживання солодощів. Батьки іноді не враховують фізіологічних можливостей дітей, пропонуючи їм надмірну кількість харчів. Процес харчування може бути пов’язаний із негативними емоціями (конфлікт між мамою (татом) та дитиною, обмеження свободи дитини, вимагання ідеальної чистоти, ультиматуми, погрози). Знизити апетит дитини може критика батьків на її адресу за обіднім столом. Діти можуть відмовитись від харчування через пригнічений стан. У багатьох випадках відмова від їжі є для дитини засобом привертання уваги до себе батьків та близьких.
Неадекватне виховання батьками, які нехтують дитиною або схильні до гіперопіки, постійно все забороняють або все дозволяють, не вчить дитину адекватно реагувати на внутрішні стимули голоду і насичення їжею, тому уявлення про здорове тіло не може у неї розвиватись.
Конфлікти між мамою (татом) та дитиною можуть також сприяти розвитку ожиріння. Нерідко діти починають вживати велику кількість їжі в тому випадку, якщо вони відчувають себе кинутими, якщо їм недостатньо любові, тепла. У даному випадку їжа є джерелом позитивних емоцій. Діти переїдають, схильні до надмірної ваги або страждають від ожиріння саме в тих сім’ях, де відсутня культура харчування, правильне уявлення про здорове харчування. Дуже часто дітей примушують з’їдати все, апелюючи до того, що не можна викидати харчі. Пізніше для багатьох дітей переїдання стає звичкою.
Правила здорового харчування:

• звертайте увагу не тільки на знижений апетит дитини, а й на підвищений;
• намагайтесь знайти причину такого апетиту, пов’язати її з особливостями взаємодії батьків та дітей;
• не забувайте та враховуйте смакові переваги, дитини;
• під час вибору місця для харчування дитини важливо створити сприятливу обстановку, забезпечити помірний контроль за прийомом їжі, врахувати потреби дитини, надати їй можливість проявити самостійність, свободу;
• будьте послідовні, батьки повинні висувати однакові вимоги до процесу харчування дитини, але їх має бути обмежена кількість;
• не використовуйте їжу як винагороду (або покарання). Батьки купують дитині солодощі (чи інші привабливі продукти), щоб примусити дитину поводитися так, як цього хочуть вони, а дитина дуже швидко починає розуміти, що криками, істериками, плачем вона майже завжди може розраховувати на отримання солодощів;
• будьте в міру вимогливі, лагідні, спокійні, пояснюйте дитині значення здорового харчування, будьте-для неї прикладом, уникайте емоційної дистанції з дитиною, живіть її життям, інтересами, не допускайте неприйняття та байдужості.

СІМ ВЕЛИКИХ Й ОБОВ'ЯЗКОВИХ "НЕ"

• не примушувати. Зрозуміємо й запам'ятаємо: харчове насильство - одне з найстрашніших насильств над організмом й особистістю, шкода й фізичний і психічний. Якщо дитина не хоче їсти - виходить, йому в цей момент є не потрібно! Якщо не хоче їсти тільки чогось певного, - виходить, не потрібно саме цього! Ніяких примусів у їжі! Ніякого "відгодовування"! Дитина не сільськогосподарська тварина! Відсутність апетиту при хворобі є знак, що організм має потребу у внутрішнім очищенні, сам хоче поголодувати, і в цьому випадку голос інстинкту вірніше будь-якого лікарського приписання.
• не нав'язувати. Насильство в м'якій формі: угоди, переконання, наполегливі повторення пропозиції. Припинити - і ніколи більше.
• не догоджати. Їжа - не засіб домогтися слухняності й не засіб насолоди; їжа - засіб жити. Здорове задоволення від їжі, звичайно, необхідно, але воно повинне відбуватися тільки від здорового апетиту. Вашими цукерками ви доможетеся тільки розпещеності й зіпсуття смаку, так само як і порушення обміну речовин.
• не квапити. Їжа - не гасіння пожежі. Темп їжі - справа сугубо особисте. Поспіх у їжі завжди шкідливий, а перерви в жуванні необхідні навіть корові. Якщо доводиться поспішати в школу або куди-небудь ще, то нехай дитина краще не доїсть, чим у метушні й паніці проковтне ще один недожований шматок.
• не відволікати. Поки дитина їсть, телевізор повинен бути виключений, а нова іграшка прихована. Однак, якщо дитина відволікається від їжі сам, не протестуйте й не підганяйте: виходить, він не голодний.
• не потурати, але зрозуміти. Не можна дозволяти дитині їсти що потрапило й у якому завгодно кількості (наприклад, необмежені дози варення йди морозива). Не повинне бути харчових примусів, але повинні бути харчові заборони, особливо при діатезах й алергіях. Дотримання всіх інших "не" позбавить вас від безлічі додаткових проблем.
• не тривожитися й не тривожити. Ніякої тривоги, ні-якого занепокоєння із приводу того, чи поїла дитина вчасно й скільки. Стежите тільки за якістю їжі. Не приставати, не запитувати: "Ти поїв? Хочеш їсти?" Нехай попросить, нехай зажадає сам, коли захоче, так буде правильно - так, тільки так!

         ОРГАНІЗАЦІЯ 
МЕДИЧНОГО  ОБСЛУГОВУВАННЯ
В закладі дошкільної освіти організована робота медичного кабінету, ізолятору. Приміщення відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, оснащені та забезпечені необхідним обладнанням.

Вступ до закладу, як правило, супроводжується психологічним дискомфортом для малюка. Це пов’язано не тільки із зміною добре знайомого родинного оточення на незвичне, а й з необхідністю звикати до нового розпорядку дня. Аби уникнути зайвих стресів у дитини та пом’якшити процес адаптації, батькам слід заздалегідь готувати дитину до відвідування дошкільного закладу. Бесіда медичної сестри дошкільного закладу з батьками напередодні навчального року допоможе правильно впровадити розпорядок дня вдома та підготувати дитину до дитячого садка.

Упровадження розпорядку дня та санітарно-гігієнічного режиму вдома

Аби озброїти необхідними знаннями батьків, діти яких уперше підуть до дитячого садка, дошкільні заклади проводять дні відкритих дверей, організують індивідуальні бесіди з медичною сестрою та вихователями, розповсюджують інформаційні листки чи вивішують санітарні бюлетені на стенді. Саме тоді у пригоді стають матеріали про те, як дитина адаптується, як звикає до нового розпорядку дня та режиму харчування. При інформуванні батьків особливу увагу слід приділити таким темам:

розпорядок дня;

режим харчування;

страви, які мають входити до раціону дитини;

культурно-гігієнічні навички дитини відповідно до віку;

сприятливий психологічний клімат у родині;

підвищення опірності дитячого організму інфекційним захворюванням.

Настанови щодо розпорядку дня                                    

З метою пом’якшення процесу адаптації дитини до умов дошкільного закладу батькам глід, максимально наблизити розпорядок дня вдома до розпорядку дня у дошкільному закладі. Під розпорядком дня розуміємо раціональний розподіл часу протягом доби на сон та неспання.

Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку. Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей віком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.

Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ. Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини. Зауважимо, що правильний розпорядок дня дає змогу:

дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);

зміцнювати здоров’я;

формувати культурно-гігієнічні навички;

формувати навички здорового способу життя.

Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід урахувати таке:

при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;

призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;

дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним, не можна порушувати складений розклад;

до правильного розпорядку дня слід обов’язково включити дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, возити візочки, іграшкові автомобілі тощо.

Режим харчування вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Батькам слід привчати дитину:

перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

під нас прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Важливо пам’ятати: коли дитина почне харчуватись у дитячому садку, необхідно буде відкоригувати режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Необхідні культурно-гігієнічні навички