Психологічну службу в ЗДО №12 представляє практичний психолог
Жадько Ю.Г.
Підтримка батьків та дітей в умовах воєнного стану
Як безпечно пережити воєнний час?
Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У цей лихоліття нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння. Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома. На цій сторінці ви дізнаєтесь кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації. Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим за духом і тілом.
Дотримуйтесь заведеного порядку життя - Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і бур. Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися попри все.
Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров'ям, і це допоможе вам успішно пережити лихоліття, не долаючи додаткових проблем.
Виконуйте вправи на розслаблення – Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес і потяг повсякденного життя. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій. Спробуйте вправлятися кілька хвилин один-два рази на день.
Говоріть про свої почуття з близькими людьми – Почуття подібні до килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.
Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, діти або друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися добровольчою діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.
Виділіть час для улюблених занять – Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам'ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.
Дорогі батьки!
Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:
365 казок на ніч (сучасні аудіоказки для дітей)
https://www.youtube.com/playlist?list=PLn2E1hd_mGr7q_YD54a1RBjMDBpzj4eau
Казочки та цікаві історії для дітей (класичні та сучасні казки, начитка)
https://www.youtube.com/channel/UCok9X9ZeNg1EXaHVuP6iE-Q
Дитячі книжки в електронному форматі від видавництва “Ранок” (три папки для віку 3+, 6+, 9+)
https://drive.google.com/drive/folders/1z7NN25HdiR9LVySXtO2WyxtQ4jPuptcH?usp=sharing
Українські народні та авторські казки (тексти)
https://kazky.org.ua/zbirky/knihovna
Оповідання для 9+ “Окуляри і кролик-гном” (електронна книжка)
https://chtyvo.org.ua/authors/Kupriian_Olha/Okuliary_i_krolyk-hnom/
Не забуваймо про сайт “Нова українська школа”, де є пізнавальні онлайн-зустрічі, вправи для подолання паніки, поради психологів, ігри та подкасти
Радіовистави за творами шкільної програми
https://nus.org.ua/news/radiovystavy-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-mozhna-sluhaty-yak-podkasty/
7 радіовистав за творами шкільної програми зарубіжної літератури
https://nus.org.ua/articles/7-radiovystav-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-zarubizhnoyi-literatury/
Казки для дошкільнят та молодшого шкільного віку (чудова начитка каналу "Тося читає")
https://www.youtube.com/channel/UCr5qRgLb_CbO1A5QHKLHS5g/videos
Психологічна допомога для дітей
https://www.youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS
9 фраз, які не можна говорити дітям про війну
Зброя для дитини зі здоровою психікою - не спосіб вбивати, на знак героїв.
Тати та мами зараз частіше ламають голову не над тим, як говорити з дитиною "про ЦЕ", а як говорити про АТО.
Психотерапевти Роксана Ящук та Олена Ляшенко радять відповідати на всі запитання. Але важливо не сказати зайвого! Так що не варто репетирувати, як говорити - краще вивчити назубок, чого дитині не можна чути, в якому настрої ви не були б.
"Ти ще малий про таке думати. Не твого розуму справа"
Заборони лише посилюють відчуття тривоги та невизначеності.
"Тату можуть убити на війні. Твій тато там, де небезпечно"
Хоч би як ви самі хвилювалися, дитина повинна відчувати впевненість, що для її сім'ї все завершиться благополучно. Інакше в нього зникне відчуття безпеки світу, а у віці до 10 років такі переживання болючі і закладають на майбутнє такі риси характеру, як недовіра до оточуючих, песимізм.
"Виростеш - теж воюватимеш"
Хоч би яких політичних поглядів ви дотримувалися, дитину треба готувати до мирного життя, а не до битв. Це питання навіть не моралі, а душевного здоров'я. "Захищати людей у майбутньому" - формулювання, яке допомагає дитині рости сильним та сміливим. "Воювати, мстити" і т. д. - плани, які руйнівно діють на незміцнілу психіку.
"Ми повинні боротися, щоб перемогти всіх ворогів"
Війну не можна представляти дитині у спосіб вирішення конфлікту. Не варто будувати фрази так, щоб дитина думала, що її близькі підтримують війну або вітали її початок.
"Тебе я ніколи не пущу на війну!"
Протилежна помилка: дитина, яка заявляє, що піде боротися, як тато, або всіх звільнить "від поганих", не повинна стикатися із засудженням, глузуванням, заборонами. Інакше він, особливо хлопчик, переживатиме, що "стане дезертиром, боягузом, бо мама надто боїться за нього". Найкраще підтримати його намір стати захисником. А потім пояснити, що до такої ролі треба готуватися: наприклад, робити зарядку та бігати, щоб стати сильнішим. Рятувати, але поки що пташенят, кошенят, щенят, а не людей. Важливо також наголосити, що воєнні дії скоро закінчаться, але він може застосовувати свої вміння у мирному житті.
"Наш ворог - така країна, люди такої національності"
Не можна прищеплювати страх, підозрілість чи ненависть до цілої країни, народу. Знову ж таки, крім моральної сторони питання, це може викликати розщеплення у свідомості у дитини, яка має друзів різних національностей, родичів, улюблених акторів або музикантів.
"Ти злякався вибуху, побаченого по телевізору? А солдати не бояться, трусишко"
Соромитись за прояв тривоги не можна. Так ви не допоможете позбутися дитині страху, а лише заженіть переживання вглиб, привчивши і в майбутньому секретничати. Страхи, які малюк намагається самотужки придушити, можуть обернутися фізичними нездужаннями, такими як нервові тики, заїкуватість, енурез, розлади сну та апетиту.
"Люди сварилися, билися, ось як ти з однокласниками, а потім почали боротися один з одним. Ось що буває, якщо не вмієш миритись"
Добрі виховні наміри у разі недоречні. Для дитини небезпечно думати, що звичайні бійки можуть перерости у вбивства. Або малюк почне уникати будь-яких з'ясування стосунків, щоб не стати жертвою, через що інші діти можуть вважати його слабаком або робити "цапом-відбувайлом". Або дитина стане боятися сама себе, спалахів гніву - і такі переживання в дорослі роки чреваті депресіями, схильністю до зайвої самокритики.
"Викинь свій пістолет. Зараз я розповім тобі, що таке справжнє поранення..."
У жодному разі не можна описувати поранення, наслідки застосування зброї. Останніми місяцями психологи все частіше займаються дітьми, яким батьки самі живописали жахи битв. Наприклад, одна мама втомилася від того, що сини днями грали у війну, вигукуючи підслухані десь слова "колоради", "бандерівці", яких ніколи не вживали в будинку. Коли хлопці вкотре вибігли з криками "Ти вбита!" - Вона вирішила серйозно поговорити. Мовляв, коли поріжеш палець – боляче, а рани – це величезні криваві дірки по всьому тілу, від яких довго доводиться мучитися. Результатом розмови був нервовий зрив одного з дітей, після чого його довго довелося лікувати.
КОМПЕТЕНТНО
Дитина – за природою оптиміст
Психотерапевт Офра Аялон.
Умовчати про страшні події набагато небезпечніше, ніж відверто поговорити, вважає психотерапевт Офра Аялон.
Психотерапевт Офра Аялон - один із найвідоміших у світі фахівців із роботи з дітьми, які зіткнулися з військовими подіями. Вона працювала у Югославії, Ізраїлі, країнах Південно-Східної та Центральної Азії. Іноді психотерапевт приїжджає до колег до Києва. Вона поділилася з "Комсомолкою" думками про те, як краще говорити з дітьми про бойові дії.
"Страшне дивлюся навпаки"
- Не варто боятися травмувати дитину однією згадкою про битви, - стверджує Офра Аялон.
Ігри для зняття
втоми, напруги,
агресії
Гра позитивно впливає психічний розвиток дитини.
Допомагає йому набути певних навичок у багатьох видах
діяльності, що готує до дорослого життя. Також гра має
величезним терапевтичним ефектом: допомагає розслабитися,
подолати страхи, агресію, знімає напругу, допомогти в
спілкуванні, налагодити контакт із батьками.
"Солдат та ганчіркова лялька"
Найпростіший і найнадійніший спосіб навчити дітей
розслаблятися це навчити їх чергування сильної напруги
м'язів та наступного за ним розслаблення. Тому ця і
наступна гра допоможуть вам це зробити у ігровій формі.
Отже, запропонуйте дитині уявити, що вона солдат.
Згадайте разом з ним, як потрібно стояти на плацу, витягнувшись у
струнку та завмерши. Нехай гравець зобразить такого військового, як тільки
ви скажете слово "солдат". Після того як дитина постоїть у такій
Напруженою позі, скажіть іншу команду "ганчір'яна лялька".
Виконуючи її, хлопчик чи дівчинка повинні максимально
розслабитися, злегка нахилитися вперед так, щоб їх руки
бовталися, ніби вони виготовлені з тканини та вати. Допоможіть їм
уявити, що все їхнє тіло м'яке, податливе. Потім гравець знову
має стати солдатом тощо.
Примітка. Закінчувати такі ігри слід на стадії
розслаблення, коли ви відчуєте, що дитина достатньо
відпочив.
"Насос та м'яч"
Якщо ваша дитина хоч раз бачила, як м'яч, що здувся накачують насосом, то йому легко буде увійти в образ та зобразити зміни, що відбуваються в цей момент із м'ячем. Отже, станьте навпроти один одного. Гравець, що зображає м'яч, повинен стояти з опущеною головою, мляво висячими руками, зігнутими в колінах ногами (тобто виглядати як не надута оболонка м'яча). Дорослий тим часом збирається виправити це становище і починає робити такі рухи, як у його руках знаходиться насос. за мірою збільшення інтенсивності рухів насоса "м'яч" стає все більш накаченим. Коли у дитини вже будуть надуті щоки, а руки з напругою витягнуті в сторони, вдайте, що ви критично дивіться свою роботу. Поторкайте його м'язи і нарікайте на те, що ви перестаралися і тепер доведеться здувати м'яч. Після цього зобразіть висмикування шланга насоса. Коли ви це зробите, "м'яч" здувається настільки, що навіть впаде на підлогу. Примітка. Щоб показати дитині приклад, як грати надуючи м'яч, краще спочатку запропонувати йому побути в ролі насос. Ви ж напружуватиметеся і розслаблятиметеся, що допоможе і вам відпочити, а заразом і зрозуміти, як діє цей метод.
"Шалтай Болтай"
Персонаж цієї гри напевно сподобається гіперактивному дитині, оскільки їх поведінка багато в чому схоже. Щоб ваші син або дочка краще увійшли у роль, згадайте, чи він читав вірш З. Маршака про Шалтаї Болтаю. А може, він бачив мультфільм про ньому? Якщо це так, то нехай дитина розповість про те, хто такий ШалтайБолтай, чому його так називають і як він поводиться. Тепер можете розпочинати гру. Ви читатимете уривок з вірша Маршака, а дитина зображатиме героя. Для цього він буде повертати тулуб праворуч і ліворуч, вільно бовтаючи м'якими, розслабленими руками. Кому цього недостатньо, може крутити ще й головою. Отже, дорослий у цій грі має читати вірш: ШалтайБолтай Сидів на стіні. ШалтайБолтай Впав уві сні. Коли ви скажете останній рядок, дитина повинна різко нахилити тіло вперед і вниз, переставши бовтати руками і розслабившись. Можна дозволити дитині для цієї ілюстрації частини вірша впасти на підлогу, правда, тоді варто подбати про його чистоту та килимове покриття.
"Ласкові лапки"
Ціль: зняти напругу, м'язові затискачі, знизити
агресивність, розвинути чуттєве сприйняття, гармонізувати
відносини між дитиною та дорослим.
Дорослий підбирає 67 дрібних предметів різної фактури:
шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намисто, вату і т. д. Все це
викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по
лікоть; вихователь пояснює, що по руці ходитиме "звірятко" і
торкатися лагідними лапками. Треба із заплющеними очима вгадати,
який "звірятко" торкається до руки відгадати предмет. Дотику
мають бути погладжуючими, приємними.
Варіант гри: "звірятко" буде торкатися щоки, коліна,
долоні. Можна змінитись з дитиною місцями.
«Сніговик»
Гра спрямована на розслаблення, зняття напруги.
Батько і дитина перетворюються на сніговиків: встають, розводять
руки в сторони, надувають щоки і протягом 10 секунд утримують
задану позу.
Дорослий каже: «А тепер визирнуло сонечко, його жаркі
промені торкнулися сніговика і він почав танути». Гравці поступово
розслабляються, присідають навпочіпки і лягають на підлогу.
«Кольорові долоні»
Гра спрямовано зняття втоми. Матеріали: біла
папір, фарби.
Запропонуйте дитині намалювати траву, сонечко, хмари (для
дитини 3 років).........пальцями. Для дітей старшого віку
можна запропонувати намалювати тварину, рослину, людину.
Якщо спочатку дитина відмовляється малювати пальчиками,
покажіть приклад, поясніть, що забруднитись не страшно.
«Ліпка із солоного тіста»
Приготуйте солоне тісто – 1/1 солі та борошна, води за нормою.
Замісіть тісто як на пироги та покладіть його в холодильник.
Коли тісто охолоне, можна починати ліпити з дитиною.
Це може бути будь-який об'єкт - тварина, людина, казковий
персонаж. Після того як ви зліпили, фігурки можна покласти в
грубку, запекти при температурі 250 градусів, та був розфарбувати.
Влітку надворі можна ліпити з піску. Ігри з піском, тестом
сприяють зняттю напруги, агресії. Дитина заспокоюється,
краще йде контакт, до того спільне заняття зближує.
«Клякси, монотипія»
Для цієї гри необхідні: фарби, пензлик, білий папір.
Перед початком гри аркуш паперу необхідно скласти навпіл,
та малювати на одному боці. Дітям пропонують взяти фарбу будь-якого
кольори, який подобається і бризнути на аркуш паперу, поставити ляпки.
Потім взяти інший колір і зробити те саме. Можно використовувати
відтінки одного кольору. Після цього скласти обидві половини листа та
швидко розкрити. Отриманий малюнок розглядають, і дитина
розповідає, на що схожий його малюнок.
Ця гра сприяє зняттю агресії, напруження. Більше
агресивні діти вибирають і похмуріші кольори, в малюнках
бачать чудовисько і т.п. У той же час діти починають вільніше
висловлювати свої емоції, почуття.
«Фантом людини»
Матеріали: фарби, пензель, лист із намальованим на ньому
зображення людини.
Перед початком гри необхідно дізнатися у дитини, як вона
розуміє значення слів – радість, сум, біль, сором, образа. Можна, можливо
попросити навести приклад, ситуацію, коли у дитини було
подібний стан. Дитині пропонують розглянути зображення
людини. Після цього заплющити очі і згадати ситуацію, коли
дитині було радісно, потім із заплющеними очима ж газами
уявити якого кольору радість, якщо не знають, просто сказати
який колір вони бачать, коли думають про радісну подію.
Уявити де радість сконцентрувалася - в голові,
у руці, нозі, серце. Потім розплющити очі, взяти кисть, вмочити її
в цей колір і додати до цього місця.
Те саме зробити з іншими станами - сум, біль,
сором, образа.
Рекомендується проводити з дітьми старшого віку.
Вправа сприяє рефлексії.
"Берег моря"
Усім дітям пропонують лягти на килим та заплющити очі. Після
цього вихователь починає розповідати тихим голосом:
Уявіть, що ви лежите на березі моря. Нікого немає поряд,
тільки птахи співають, хвилі б'ються об берег і шумить вітер. Сонечко
поступово пригріває, ваші ручки, ніжки, очі все тіло
розслаблено, вам добре. Не хочеться рухатися, вдалині чути шум
моря - шшшшшшшшшшш, шшшшшшшш.
Хвилі набігають одна одну, піняться, якщо витягнути шкарпетки,
то можна кінчиками пальців дотягнутися до води. Під долонькою
теплий пісок, м'який, він просочується крізь пальці. Зручно
підтримує голову. Вам легко, спокійно, добре. Високо на
головою шумить вітер – шшшшшшшшш, шшшшшшшшшшш. Жарко. Ось
тінь від дерева впала на вас, і стало прохолодно, сонечко більше
не гріє так сильно. Ви потихеньку потягуєтесь, ручки, ніжки
напружуються. Відкриваємо очі, лежимо, не рухаємося. Відпочили?
Тепер можна вставати.
Під час заняття НІЯКІ ПОСТОРОННІ ЗВУКИ НЕ
ПОВИННІ ВІДБУВАТИ ДІТЕЙ І ВИХОВАТЕЛЯ !!!!!!! Голос
повинен бути спокійним, неквапливим, заколисуючим.